2-е Послание к коринфянамГлава 8 |
|
1 |
|
2 о том, что среди великого испытания скорбью, избыток их радости и глубокая их нищета обильно выразились в богатстве их щедрости, |
|
3 потому что они по силе — я свидетель — и сверх силы, по своей воле, |
|
4 с великой настойчивостью просили нас о милости их участия в этом служении святым. |
|
5 Даже не так, как мы надеялись, но самих себя они отдали, во-первых Господу и затем нам, по воле Божией, |
|
6 так что мы попросили Тита, чтобы он, как уже начал, так и довел у вас до конца и это дело милосердия. |
|
7 Но как вы во всём изобилуете: в вере и слове, и знании, и всяком усердии и нашей к вам любви, также и в этом деле милосердия изобилуйте. |
|
8 |
|
9 Ибо вы знаете благодать Господа нашего Иисуса Христа, что Он, будучи богат, обнищал ради вас, чтобы вы обогатились Его нищетою. |
|
10 Но тут я высказываю мнение; ибо это полезно вам, которые положили начало не только делу, но и решению, уже год тому назад. |
|
11 А теперь вы и доведите дело до конца, чтобы как вы готовы были решать то дело, так и довели бы его до конца по вашему достатку. |
|
12 Ибо если есть доброе намерение, оно принимается, смотря по тому, кто что имеет, а не по тому, чего он не имеет. |
|
13 Не так ведь, чтобы другим было облегчение, а вам стеснение, но на основании равенства: |
|
14 в нынешнее время ваш избыток пошел на недостаток тех, чтобы и избыток тех пошел на недостаток ваш, для того чтобы было равенство, |
|
15 как написано: |
|
16 |
|
17 потому что и просьбе нашей он внял и по своему особому усердию пошел к вам добровольно. |
|
18 Мы же послали с ним брата, которого по всем церквам хвалят за Евангелие, — |
|
19 и не только это, но он и поставлен был церквами, как наш спутник в этом деле милосердия, которому мы служим во славу Самого Господа и в доказательство нашего доброго намерения, — |
|
20 послали мы его в заботе о том, чтобы не подверг нас кто нареканию при таком обильном сборе, достигаемом нашим служением; |
|
21 ибо мы заботимся о добром не только пред Господом, но и пред людьми. |
|
22 Послали же мы с ними и брата нашего, усердие которого мы многократно и во многом испытали: теперь же он гораздо усерднее по великой уверенности в вас. |
|
23 Идет ли речь о Тите, — он товарищ мой и сотрудник у вас; братья ли наши, — они посланники церквей, слава Христова: |
|
24 итак пред лицом церквей дайте им доказательство любви вашей и нашей похвале о вас. |
2-е до коринтянРозділ 8 |
|
1 |
|
2 що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну́, і глибоке їхнє убо́зтво збага́тилось багатством їхньої щирости; |
|
3 бо вони добровільні в мі́ру сил своїх, і над силу, засвідчую, — |
|
4 із ревним блага́нням вони нас просили, щоб ми прийняли́ дар та спільність служіння святим. |
|
5 І не так, як наді́ялись ми, але віддали́ себе перш Господе́ві та нам із волі Божої, |
|
6 щоб ми благали Тита, щоб він, як був перше зачав, так і скінчи́в би в вас оце добре ді́ло. |
|
7 А ви, як у всім, збагачуєтесь: вірою, і словом, і розумом, і всякою пильністю, і вашою любов'ю до нас, — щоб збагачувались ви і в благода́ті оцій. |
|
8 Не кажу́ це, як нака́за, але́ пильністю інших досві́дчую щирість любови й вашої. |
|
9 Бо ви знаєте благода́ть Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убо́зтвом. |
|
10 І раду даю вам про це, бо це вам на пожи́ток, що не тільки чинили, але перші ви стали й бажати з минулого ро́ку. |
|
11 А тепер закінчі́ть роботу, щоб ви, як горли́во бажали, так і виконали б у міру можности. |
|
12 Бо коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що́ хто має, а не з тим, чого хто не має. |
|
13 Хай не буде для інших полегша, а тягар для вас, але рівність для всіх. |
|
14 Ча́су тепе́рішнього ваш достаток нехай неста́ткові їхньому допоможе, щоб і їхній достаток був на ваш неста́ток, щоб рівність була́, |
|
15 як написано: „Хто мав багато, той не мав зайвини́, а хто мало, — не мав недостачі“. |
|
16 Та Богові дяка, що Він таку пильність про вас дав у Ти́тове серце, |
|
17 бо блага́ння прийняв він, але́, бувши горли́вий, удався до вас добровільно. |
|
18 А з ним ра́зом послали ми брата, якого по всіх Церква́х хвалять за Єва́нгелію, |
|
19 і не тільки оце, але ви́браний був від Церко́в бути товаришем нашим у дорозі для благода́ті тієї, якій служимо ми на хвалу́ Само́го Господа, |
|
20 остерігаючись того, щоб хто не дорікав нам цим достатком, що ним служимо ми, |
|
21 дба́ючи про добро не тільки перед Богом, але й перед людьми́. |
|
22 А ми з ними послали були́ брата нашого, про пильність якого ми часто досвідчувались у речах багатьо́х, який ще пильніший тепер — через велике довір'я до вас. |
|
23 Щодо Тита, то він мій това́риш, а ваш співробі́тник; щождо наших братів — вони посланці від Церко́в, вони слава Христова! |
|
24 Отож, дайте їм доказа своєї любови й нашого хвалі́ння вас перед Церква́ми! |
2-е Послание к коринфянамГлава 8 |
2-е до коринтянРозділ 8 |
|
1 |
1 |
|
2 о том, что среди великого испытания скорбью, избыток их радости и глубокая их нищета обильно выразились в богатстве их щедрости, |
2 що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну́, і глибоке їхнє убо́зтво збага́тилось багатством їхньої щирости; |
|
3 потому что они по силе — я свидетель — и сверх силы, по своей воле, |
3 бо вони добровільні в мі́ру сил своїх, і над силу, засвідчую, — |
|
4 с великой настойчивостью просили нас о милости их участия в этом служении святым. |
4 із ревним блага́нням вони нас просили, щоб ми прийняли́ дар та спільність служіння святим. |
|
5 Даже не так, как мы надеялись, но самих себя они отдали, во-первых Господу и затем нам, по воле Божией, |
5 І не так, як наді́ялись ми, але віддали́ себе перш Господе́ві та нам із волі Божої, |
|
6 так что мы попросили Тита, чтобы он, как уже начал, так и довел у вас до конца и это дело милосердия. |
6 щоб ми благали Тита, щоб він, як був перше зачав, так і скінчи́в би в вас оце добре ді́ло. |
|
7 Но как вы во всём изобилуете: в вере и слове, и знании, и всяком усердии и нашей к вам любви, также и в этом деле милосердия изобилуйте. |
7 А ви, як у всім, збагачуєтесь: вірою, і словом, і розумом, і всякою пильністю, і вашою любов'ю до нас, — щоб збагачувались ви і в благода́ті оцій. |
|
8 |
8 Не кажу́ це, як нака́за, але́ пильністю інших досві́дчую щирість любови й вашої. |
|
9 Ибо вы знаете благодать Господа нашего Иисуса Христа, что Он, будучи богат, обнищал ради вас, чтобы вы обогатились Его нищетою. |
9 Бо ви знаєте благода́ть Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убо́зтвом. |
|
10 Но тут я высказываю мнение; ибо это полезно вам, которые положили начало не только делу, но и решению, уже год тому назад. |
10 І раду даю вам про це, бо це вам на пожи́ток, що не тільки чинили, але перші ви стали й бажати з минулого ро́ку. |
|
11 А теперь вы и доведите дело до конца, чтобы как вы готовы были решать то дело, так и довели бы его до конца по вашему достатку. |
11 А тепер закінчі́ть роботу, щоб ви, як горли́во бажали, так і виконали б у міру можности. |
|
12 Ибо если есть доброе намерение, оно принимается, смотря по тому, кто что имеет, а не по тому, чего он не имеет. |
12 Бо коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що́ хто має, а не з тим, чого хто не має. |
|
13 Не так ведь, чтобы другим было облегчение, а вам стеснение, но на основании равенства: |
13 Хай не буде для інших полегша, а тягар для вас, але рівність для всіх. |
|
14 в нынешнее время ваш избыток пошел на недостаток тех, чтобы и избыток тех пошел на недостаток ваш, для того чтобы было равенство, |
14 Ча́су тепе́рішнього ваш достаток нехай неста́ткові їхньому допоможе, щоб і їхній достаток був на ваш неста́ток, щоб рівність була́, |
|
15 как написано: |
15 як написано: „Хто мав багато, той не мав зайвини́, а хто мало, — не мав недостачі“. |
|
16 |
16 Та Богові дяка, що Він таку пильність про вас дав у Ти́тове серце, |
|
17 потому что и просьбе нашей он внял и по своему особому усердию пошел к вам добровольно. |
17 бо блага́ння прийняв він, але́, бувши горли́вий, удався до вас добровільно. |
|
18 Мы же послали с ним брата, которого по всем церквам хвалят за Евангелие, — |
18 А з ним ра́зом послали ми брата, якого по всіх Церква́х хвалять за Єва́нгелію, |
|
19 и не только это, но он и поставлен был церквами, как наш спутник в этом деле милосердия, которому мы служим во славу Самого Господа и в доказательство нашего доброго намерения, — |
19 і не тільки оце, але ви́браний був від Церко́в бути товаришем нашим у дорозі для благода́ті тієї, якій служимо ми на хвалу́ Само́го Господа, |
|
20 послали мы его в заботе о том, чтобы не подверг нас кто нареканию при таком обильном сборе, достигаемом нашим служением; |
20 остерігаючись того, щоб хто не дорікав нам цим достатком, що ним служимо ми, |
|
21 ибо мы заботимся о добром не только пред Господом, но и пред людьми. |
21 дба́ючи про добро не тільки перед Богом, але й перед людьми́. |
|
22 Послали же мы с ними и брата нашего, усердие которого мы многократно и во многом испытали: теперь же он гораздо усерднее по великой уверенности в вас. |
22 А ми з ними послали були́ брата нашого, про пильність якого ми часто досвідчувались у речах багатьо́х, який ще пильніший тепер — через велике довір'я до вас. |
|
23 Идет ли речь о Тите, — он товарищ мой и сотрудник у вас; братья ли наши, — они посланники церквей, слава Христова: |
23 Щодо Тита, то він мій това́риш, а ваш співробі́тник; щождо наших братів — вони посланці від Церко́в, вони слава Христова! |
|
24 итак пред лицом церквей дайте им доказательство любви вашей и нашей похвале о вас. |
24 Отож, дайте їм доказа своєї любови й нашого хвалі́ння вас перед Церква́ми! |